Офіційні відомості про наукову та науково-організаційну діяльність ректора (1995 — 2010 рр.)

Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

лауреата Державної Премії України в галузі науки і техніки,

заслуженого діяча науки і техніки України,

доктора фізико-математичних наук, професора

Сминтини Валентина Андрійовича

В.А. Сминтина, 1948 р.н., після закінчення з відзнакою фізичного факультету (1971 р.) і аспірантури (1974 р.) Одеського державного (з 2000 р. – національного) університету імені І.І. Мечникова (ОНУ) постійно працює в цьому університеті, зокрема, заступником декана фізичного факультету з наукової роботи, завідувачем кафедри експериментальної фізики, проректором, а з 1995 р. – на посаді ректора. Під його керівництвом ОНУ здобуває статус національного (2000 р.), нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2000 р.) та посів перше місце у рейтингу класичних університетів (2005 р.).

В.А. Сминтина – відомий і авторитетний фізик, праці якого визнані в Україні та за її межами. Він є автором більше 700 наукових робіт, серед яких 11 (4 одноосібних, 2 з яких видані у Нью-Йорку) наукових монографій, 35 статей без співавторів, 24 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 12 (5 одноосібних) підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, навчальні посібники.

І. Вибрані результати діяльності В.А. Сминтини як ректора ОНУ

Щодо утвердження пріоритету українських державних інтересів освіти і науки в міжнародному середовищі:

• Одеський національний університет імені І.І. Мечникова першим серед класичних університетів незалежної України був запрошений до підписання і підписав Болонську Декларацію у 2003 р.
• Наглядова рада Болонського процесу вперше провела своє поки єдине виїзне засідання в Україні на базі ОНУ у 2007 р.
• Перший і поки єдиний візит в Україну Президента Європейської Асоціації університетів проф. Г. Вінклера відбувся до ОНУ у 2008 р.
• ОНУ є першим українським університетом, запрошеним й прийнятим до Міжнародної Асоціації університетів (ЮНЕСКО)
• ОНУ першим серед ВНЗ України успішно пройшов експертизу Зальцбурзького Глобального семінару
• Професор В.А. Сминтина з 1994 р. входить до складу відбіркового комітету EUROSENSOR, є членом Європейського Фізичного Товариства, входив до керівництва Європейської програми NEXUSPAN під час її діяльності
• ОНУ під керівництвом В.А. Сминтини успішно діяв як головна наукова організація низки міжнародних програм по екологічному захисту озер Нижнього Дунаю, р. Дністер та ін.
• знайдені, досліджені й передані для використання до Міністерства закордонних справ архівні документи з метою захисту інтересів України щодо острову Зміїний. У зв’язку з важливістю та високою цінністю матеріалів МЗС України висловив письмову подяку ОНУ

Щодо розвитку української освіти і науки та підготовки наукових та освітянських кадрів:

• створена регіональна освітянська мережа у складі інститутів, регіонального коледжу, технікуму та консультативного центру, яка покриває Одеську, Миколаївську та Херсонську області і без держбюджетних витрат забезпечує отримання високоякісної освіти багатьом тисячам жителів Півдня України
• за роки Незалежності України ОНУ підготував близько 40 тис. висококваліфікованих фахівців, серед яких сьогодні 34 заслужених вчителів України, 11 заслужених діячів науки і техніки, заслужених працівників освіти України та майже 2000 «Відмінників освіти України», переважна кількість керівників загальноосвітніх закладів та районних й міських управлінь освіти Одещини
• в ОНУ з 1995 р. підготовлено 166 докторів наук і професорів та 583 кандидатів наук, доцентів. Про ефективність створеної і діючої системи підготовки кадрів свідчить той факт, що в 2007 р. в ОНУ було захищено 50 кандидатських дисертацій
• ОНУ є відповідальним виконавцем державної програми наукових досліджень на острові Зміїний, де створені навчально-наукова лабораторія та центр фонових спостережень, на базі результатів дослідницької діяльності яких підготовлені до друку 4 наукові монографії та численна серія статей. Досліджено і зафіксовано унікальні особливості флори й фауни на острові та його прибережних водах.

Щодо розвитку структури ОНУ з 1995 р.:

в ОНУ створено 4 навчально-наукових та 1 навчально-консультаційний центри, 4 інститути, регіональний коледж, 2 факультети, технікум, майже 20 нових кафедр
відкрито більше 20 нових спеціальностей та освітянських напрямків
необхідними заходами досягнуто зростання навчальних площ приблизно на 10 тис. кв.м. за рахунок введення в експлуатацію 7 будівель навчального та спортивного призначення
забезпечено до комфортного рівня теплопостачання гуртожитків студмістечка та навчальних корпусів за рахунок великого об’єму ремонтних робіт та закупівлі й введення в дію нового теплогенеруючого обладнання
у 2008 р. розпочато будівництво ще одного нового навчального корпусу загальною площею близько 6,5 тис. кв.м.
досягнуто зростання загальної кількості студентів та слухачів від 9 тис. (1995 р.) до приблизно 18 тис. (2007 р.)
вперше на Півдні Україні створена і діє інформаційно-аналітична мережа управління університетом, яка через систему «Уран» включена до Європейської системи «GEANT». Мережа включає більше 1200 комп’ютерів, 8 км оптоволоконного та близько 40 км звичайного кабелів
Наукова бібліотека ОНУ вперше на Півдні України оснащена двома комп’ютерними читальними залами та електронним каталогом, яким можна користуватися з будь-якої точки світу

Щодо розвитку економіки ОНУ:

• створено засади та умови розвитку економіки ОНУ, за рахунок яких позабюджетні доходи ОНУ зросли в еквіваленті з 300 тис. доларів США (1995 р.) до 10 млн. доларів США (2007 р.) на рік. Це створило можливості для ефективного розвитку усіх напрямків діяльності ОНУ
• розвиток економіки ОНУ забезпечується через створену і розвинену багатоджерельну систему пошуку та стимулювання надходження коштів від вітчизняних та іноземних замовників.
• Серед інших, до цих джерел належить: гранти Президента України, державні програми наукових досліджень, продаж патентів, міжнародні гранти та міжнародні програми й підпрограми (FP-6, FP-7, TEMPUS-TACIS та ін.).

Щодо соціального захисту працівників ОНУ:

• в результаті діяльності по соціальному захисту працівників майже 50 сім’ям ОНУ надав нові квартири. У 2009-2010 рр. ОНУ введе в експлуатацію та передасть співробітникам ще 4 тис. кв.м. житла
• забезпечується функціональна придатність спортивно-оздоровчої бази ОНУ «Чорноморка», яка за результатами періодичних оглядів обласної профспілки визнається кращою.

Щодо підвищення успішності та якості навчання студентів:

• середня абсолютна успішність зросла від 75 % до (91-95) %, середня якість успішності підвищилася від (35-40) % до (50-55) %.
• Студенти ОНУ стали володарями гран-прі та переможцями міжнародних та всеукраїнських олімпіад. Тільки за 2007 р. їх чисельність перевищила 80 осіб. Серед студентів ОНУ є володарі Золотих медалей та Премій Президії НАН України за наукові роботи
• Кожного року по декілька студентів ОНУ стають володарями стипендій Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та ін.
• Щорічна загальна чисельність студентів – лауреатів іменних стипендій останніми роками перевищує 100 осіб.

Щодо міжнародного визнання ОНУ:

• кількість міжнародних угод ОНУ про співробітництво з найбільш відомими провідними університетами світу з 1995 р. зросла з декількох до 136
• кількість іноземних студентів та слухачів з 1995 р. зросла від 125 до майже 700
• відкрито і організовано функціонування нових сучасних форм міжнародної мобільності студентів в рамках Болонського процесу, в якій беруть участь кожного року близько 100 студентів Західної та Центральної Європи.

ІІ. Вибрані результати діяльності В.А. Сминтини як вченого, керівника наукової школи, освітянина

Основні наукові результати отримані В.А. Сминтиною при дослідженні електронно-молекулярних явищ на поверхні та в об’ємі напівпровідникових полікристалічних плівок А2В6, шарів окисних напівпровідників, складних напівпровідникових сполук, макро-, мікро- та нанопоруватого кремнію, наноструктур на основі матеріалів А2В6, кристалічних та шаруватих діелектричних структур.

В.А. Сминтина виявив новий тип електричної неоднорідності (хемосорбційно-електричний домен) та розробив й обгрунтував його модель, доказав електронно-молекулярну природу комплексу електрофізичних та фотоелектричних явищ, механізмів перебудови власних та домішкових дефектів в сполуках А2В6.

Разом із співробітниками він довів, що зміна складу поверхні в процесі росту плівок відповідає за немонотонну залежність електропровідності від товщини, визначає двоякий вплив хемосорбції одного і того ж типу частинок на фотопровідність (сенсибілізація, десенсибілізація). Аналіз мікроскопічних моделей адсорбційних поверхневих центрів показав, що подвійне поводження провідності одних і тих же матеріалів при адсорбції обумовлено станом координації поверхневих атомів в кристалічних гратках і густиною валентних електронів на зовнішніх орбіталях хеморсорбційного комплексу. Цим пояснено технологічну невідтворюваність параметрів адсорбційно-чутливих елементів (АЧЕ) і вдосконалено технологію їх виготовлення.

Прямими методами дослідження взаємодії кисню з поверхнею плівок А2В6 доказано, що атоми і молекули кисню створюють в забороненій зоні відповідно два типи поверхневих центрів захвату електронів. Їх присутність ідентифіковано також через відповідні енергії зв’язку О1s електронів. Встановлено форми взаємодії кисню з дослідженими напівпровідниками, визначено природу основних центрів хемосорбції кисню, розраховано геометричні параметри кисневих центрів та енергетичні характеристики хемосорбції, отримані результати застосовані при створенні приладів на основі АЧЕ. Показано, що збільшення концентрації атомів металу на поверхні плівок як в результаті самолегування в процесі росту, так і завдяки спеціальному легуванню приводить до зменшення енергії зв’язку адсорбованого кисню з центром адсорбції, що знайшло відображення у змінах адсорбційної чутливості, позитивно вплинуло на вдосконалення методів виготовлення АЧЕ.

Розробка і впровадження фізично обгрунтованого універсального визначення адсорбційної чутливості твердих тіл дозволило кількісно описати концентраційну залежність чутливості, розробити методи прогнозування областей максимумів АЧ для різних матеріалів і умов експлуатації АЧЕ. Доказано, що фізичний механізм АЧ структур на основі оксидів важких металів обумовлений зміною висоти бар’єру сендвіч-структур; у випадку тонких плівок оксиду індію він зумовлений зміною рухливості електронів, в тонких плівках аморфного гідрогенізованого кремнію відповідальними є зміни фотопотенціалу α-Si:H; в тонких шарах твердих тіл з кластерними структурами металів адсорбовані частинки впливають на транспорт іонів вдовж ниткоподібних кластерів.

Дослідження нової виявленої властивості макро-, мікро- і нанопоруватого кремнію − адсорбційної чутливості − доказали, що вона виникає при взаємодії з газами з високим дипольним моментом в результаті їх впливу на поверхневу провідність та ємність міжпористого простору.

Експериментально показано, що перехід іонів Pd+ i Pd++ у Pd0 є основним механізмом деградації температурно контрольованого сигналу сенсора метану. Деградація АЧЕ кисню обумовлена міграцією іонів гратки на поверхню, збільшення концентрації атомів і кластерів металу на поверхні гальмує цей процес. Розроблено метод компенсації температурних похибок сигналу АЧЕ, застосування якого дало можливість одночасно реєструвати наявність в середовищі NO i NO2. Розроблено АЧЕ для реєстрації O2, SO2, CO, H2S, NH3, NO i NO2.

Встановлено взаємозв’язок між структурою, електрофізичними параметрами і акустичними характеристиками діелектриків та шаруватих структур для прикладних задач в області акусто-електронних перетворювачів на поверхневих акустичних хвилях.

Значна частина цих результатів захищена у 7 докторських та 15 кандидатських дисертаціях, відзначена золотими, срібними та бронзовими медалями на міжнародних та вітчизняних виставках, передана замовникам у вигляді низки адсорбційно-чутливих елементів для вимірювання концентрації кисню, двоокису сірки, сірководню, парів води на підприємствах Києва, Харкова, Москви, Одеси, Львова,.

Основні результати наукової діяльності В.А. Сминтини опубліковані в провідних фахових виданнях, серед яких: “Физика и техника полупроводников”, “Поверхность. Физика. Химия. Механика”, “ЖТФ”, “Письма в ЖТФ”, “Phisica Status Solidi (A)”, “Journal of Crystal Growth”, “Sensors & Actuators: B”, “Известия АН СССР”, “Украинский физический журнал”, “Il Nuovo Cimento”, “Vuoto”, “Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics” та ін.

Науково-організаційна діяльність. В.А. Сминтина є визнаним керівником наукової школи з фізики поверхні напівпровідників в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. Ця школа суттєво впливає на розвиток даної галузі в України. Під керівництвом В.А. Сминтини захищено 3 докторських та 6 кандидатських дисертацій, завершено роботу над ще двома докторськими дисертаціями. З 1994 р. він є головою спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій за 4 спеціальностями.

Він – віце-президент Українського Фізичного Товариства, член Державної Акредитаційної Комісії України (2003-2006 рр.), член Комітету з Державних премій України, заступник голови Наукової Ради з фізики напівпровідників при Президії НАНУ та керівник секції № 5, заступник Голови Південного наукового центру НАН України, голова секції фізики Південного наукового центру, науковий керівник регіонального семінару з проблем фізики та голова Координаційного семінару з фізики напівпровідників Південного наукового центру НАН України, науковий керівник загальноукраїнського координаційного плану з фізики напівпровідників і металів (1997-2000). Був членом Правлінь Українського та Південного територіального НТТ приладобудівельників та Української республіканської ради з аналітичного приладобудування (1980-1992), депутатом, членом Президії Одеської обласної ради народних депутатів, головою постійної комісії з питань науки та освіти (2002-2006).

В.А. Сминтина – головний редактор наукових журналів “Сенсорна електроніка та мікросистемні технології”, “Фотоелектроніка” та “Вісник Одеського університету”, що визнані ВАК України фаховими. Він організатор багатьох важливих міжнародних наукових форумів; серед останніх з них: 1-й Всеукраїнський з’їзд “Фізика в Україні”, Перша Всеукраїнська конференція з фізики напівпровідників, Перша, Друга та Третя Міжнародні конференції “Сенсорна електроніка та мікросистемні технології”, конгрес EUROSENSOR.

В.А. Сминтина у 1989 р. створив науково-дослідну лабораторію сенсорної електроніки та технології та постійно здійснює наукове керівництво її успішною роботою, яка має фінансову підтримку Міністерства освіти і науки України, Міністерства промислової політики України, Європейського Співтовариства. У 1999 р. він відкрив навчально-науковий центр медичної та біологічної фізики, де започаткував новий цикл науково-дослідних робіт.

Міжнародна наукова діяльність. З 1994 р. В.А. Сминтина – єдиний від України постійний член Європейського відбіркового комітету EUROSENSOR та бюро європейської програми NEXUS, з 1998 р. − член редакційного консультативного комітету енциклопедичного видання “Sensors Update” видавництва Willey-VCH, індивідуальний член Європейського фізичного товариства

В.А. Сминтина отримав значний позитивний досвід науково-дослідної та організаційної діяльності під час стажування в національних центрах досліджень Італії, Франції, Німеччини, Фінляндії та ін. країн. З 1992 р. він керівник та координатор ряду міжнародних наукових проектів (Італія, Франція, Португалія, Фінляндія). На основі його програм наукових досліджень в Інституті хімії матеріалів (Італія) започаткований новий напрямок науково-дослідних робіт в галузі сенсорики. Він підтримує наукові контакти з науково-дослідними та освітянськими установами більше 10 країн світу. Результати його досліджень регулярно проходять апробацію та знаходять визнання на міжнародних наукових конференціях, де він зробив більше 100 запрошених, оглядових та ін. доповідей.

Викладацька діяльність в Україні та за кордоном. В.А. Сминтина на високому науковому рівні читає розроблений ним новітній спецкурс “Фізико-хімічні явища на поверхні твердих тіл” та фундаментальний курс “Оптика”, ефективно керує підготовкою магістрів, аспірантів і докторантів в галузі фізики поверхні та фізики сенсорів. Як запрошений професор В.А. Сминтина читає спеціальні та оглядові курси лекції для студентів та аспірантів в університетах Італії, Фінляндії, Франції, Великої Британії, Нідерландів та ін. країн.

Науково-дослідна частина

Навчальна частина

Управління міжнародного співробітництва та

зовнішньоекономічної діяльності

Відділ кадрів

Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Див. Сминтина Валентин Андрійович: Бібліографічний покажчик / Автор-упоряд. Подрезова М.О.; наук.ред. Сминтина О.В.; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Наукова бібліотека. — Одеса: Астропринт, 2008. — 232 с.