СМИНТИНА ВАЛЕНТИН АНДРІЙОВИЧ, випускник фізичного факультету ОДУ, доктор фізико-математичних наук, професор, відомий учений у галузі фізики і техніки напівпровідників, сенсорної електроніки та технології.
Головний редактор декількох наукових видань, в тому числі збірки матеріалів міжнародної школи з сенсорів «Nexuspan», член редакційного консультативного комітету енциклопедичного видання «Sensors udapted».
В. А. Сминтина є членом міжнародних наукових організацій, він дійсний член декількох галузевих академій, серед яких Академія наук вищої школи України. Відмінник освіти України.
З 1995 року В. А. Сминтина – ректор Одеського національного університету. Вільно володіє італійською, англійською мовами.
— Валентине Андрійовичу, 26 червня в Одеському Палаці спорту вперше в історії Одеського національного університету й Одеси відбувся бал випускників середніх шкіл 2001 року. Ця молодіжна тусовка мала без перебільшення шалений успіх. Цікаво, що на стенді «Куди б ви пішли вчитися в ОНУ?» більшість автографів випала біологічному факультету. Тож я хотів запитати: абітурієнт, на вашу думку, обирає собі майбутній фах за принципом «як усі», бо це престижно, чи в цьому виборі є елемент свідомості? І чи обов’язково треба народитися біологом, фізиком чи вчителем? Як ви вважаєте?
– Ваше запитання не має однозначної відповіді, бо в житті трапляється по-різному: хтось, виявляючи в шкільні роки певну схильність до тієї чи іншої науки, отримавши диплом про вищу освіту, зупиняється в своєму русі і закінчує свою кар’єру посереднім спеціалістом. І розчарування тоді неминучі. Хтось, навпаки, попадає на той чи інший факультет за принципом «як усі», але працює наполегливо і постійно над собою й досягає серйозних результатів, а інколи навіть сенсаційних. Очевидно, в людині було закладено те, чого не помічали в ній раніше вчителі.
І тут я спробую відповісти на ваше запитання: чи треба народитися педагогом?
Я знову наведу приклад. Хтось вміє співати, і його навіть не треба вчити. У нього ідеальний слух від народження. Але чи заспіває людина, у якої немає ні голосу, ні слуху? Ви скажете «Ні!» і матимете рацію.
Так, очевидно, і в науці, як і в мистецтві, так і в спорті – в будь-якій сфері. Щоб виявити у дитини здібності, учитель має бути талановитим саме в цьому напряму.
Згадайте Валерія Брумеля. Його наставник-тренер ніколи не стрибав у висоту та, мабуть, і не зміг би цього зробити. Але саме він зумів відкрити у Валерія такі якості й розвинути їх так, що це дозволило спортсмену здійснити світові рекорди. То чи має людина народитися педагогом, учителем? Я вважаю, що так. У всякому разі вона повинна мати в собі відповідні нахили, які рано чи пізно, за сприятливих умов, обов’язково розкриються
Надійна гарантія успіху
Найпершим секретом привабливості університету, очевидно, є його імідж, який створено численним колективом викладачів і допоміжного персоналу.
Основну роль тут відіграє матеріально-технічна база університету, яка забезпечує високий рівень навчального процесу.
Чим сьогодні є університетська структура? Це 8 основних навчальних корпусів, 8 гуртожитків, 4 їдальні, буфети, медпункт, спортивно-оздоровчий табір на самому березі моря, в Чорноморці. Це, нарешті, 400 найсучасніших комп’ютерів, 7 лінгафонних класів, університетська газета, видавництво, астрономічна обсерваторія і планетарій, ботанічний сад і гідробіологічна лабораторія, унікальна наукова бібліотека (рік народження – 1817!) з книжковим фондом понад 3,6 млн. примірників, це чотири музеї – Палеонтологічний, Петрографомінералогічний, Зоологічний і Рідкісної книги.
Така матеріально-технічна база зумовила успішну діяльність 24 наукових шкіл, відомих далеко за межами України.
Свідченням світового визнання високого рейтингу університету може бути той факт, що тільки в 2000 році на базі ОНУ було організовано 35 міжнародних, всеукраїнських та інших теоретичних і науково-практичних конференцій. У свою чергу університет взяв участь і мав безперечний успіх в 21 міжнародній і всеукраїнській науково-методичній виставці, заслуживши визнання – диплом переможця виставки «Золота еліта України», диплом переможця всеукраїнського рейтингу якості «Золота фортуна» та багато інших дипломів і нагород.
Популярності університету сприяє і діяльність вузівських науковців. Це переважно взаємовигідні наукові контакти та обмін досвідом. Щороку ОНУ відвідують близько сотні зарубіжних спеціалістів. У закордонні відрядження виїжджають до 150 працівників університету.
Спільні науково-технічні проекти виконуються нашими вченими у співпраці з колегами університетів Болгарії, Італії, Іспанії, Польщі, США, Росії, Турції, Франції, Німеччини, Фінляндії, Греції та Китаю.
І ще треба зважити на одну особливість. В університеті розуміють, що навчальний процес буде плідним тоді, коли в аудиторії прийдуть повноцінні абітурієнти.
Саме турбота про якість знань і примусила керівництво вузу піти на інноваційні кроки – створення навчальних центрів в Миколаєві, Херсоні, Первомайську, Іллічівську, Южному, Білгороді-Дністровському, Теплодарі. Тамтешні студенти здобувають університетську освіту, не покидаючи рідних міст.
Добре зарекомендували себе і комплекси «Школа – коледж – університет», авторство створення яких знову ж таки належить ОНУ. При університеті успішно працюють, додаючи до слави нашій альма матер, Рішельєвський, Очаківський, Білгород-Дністровський та Приморський ліцеї, Маріїнська й Українська гімназії.
Університет постійно відкриває нові спеціальності і спеціалізації, забезпечуючи собі першість поза конкуренцією на ринку праці. Попит на наших спеціалістів такий, що в минулому році, наприклад, 78 відсотків випускників отримали дипломи, вже маючи постійне місце роботи.
Недаремно кажуть: хто закінчив наш університет і досяг успіху в Одесі, той знайде застосування своїм знанням будь-де. І гарантія тому – висока кваліфікація.
Алла Гудзенко
«Освіта», 2001, № 36-37